Святослав Вакарчук

 
 
Біографія ]  [ Дискографія ]  [ Фільмографія ]  { Новини }  [ Політика ]  [ Форум ]  
 
   

Новини > Святослав Вакарчук: людям здається, що я страждаю, тому що я щирий

29 Лис 2010

Славко на канапі

1 грудня група “Океан Ельзи” дасть тригодинної живий концерт на сцені Крокус Сіті Хол. Лідер гурту “Океан Ельзи” відповів на запитання Metro напередодні московського концерту. Він розкрив секрет популярності колективу у росіян. І розповів, що побоюється вступати в інтимні стосунки з Інтернетом.

– У Вікіпедії в статті про вас є розділ “Цікаві факти”. Там говориться, що ваш зріст 176 см.

Так це правда, тільки, що в ньому цікавого?

– Ще сказано, що ви в 2004 році взяли участь у грі. Хто хоче стати мільйонером …

Так, це так. Я не знаю, хто пише статті у Вікіпедію. Я читаю завжди Вікіпедію, але жодного разу не написав туди ні рядка. Хто ж це пише? Про мене чи про “Океан Ельзи” наш піарник теж не пише, тому що це було б дивно. Вікіпедія все-таки така вільна енциклопедія, тому ми до неї намагаємося спокійно ставитися. Я до речі знайомий з засновником Вікіпедії, – дуже цікава людина.

– Ви ж ще член коаліції з захисту дітей від інтернету.

Та це така неформальна організація.

– А в чому ваші функції полягають?

Мої, швидше, промоутерські – ходити на зустрічі з батьками та дітьми, розповідати їм, як користуватися Інтернетом. Тобто я не проводжу інструктаж, а надихаю їх на те, щоб вони його проходили.

– А що в Інтернеті небезпечного для дітей?

Якщо потік інформації не є цензурований, – то в ньому завжди є плюси і мінуси. Всі ми знаємо, що більше половини трафіку в мережі займає порнографія. Друга половина – ще купа різної інформації. Взяти ту ж Вікіпедію. Це прекрасний сайт, де можна взяти щось для себе, але вчитися по ньому не можна. Але багато хто намагається, хоча це неперевірена інформація. Це призводить до такого глобального, вибачте за англійський misunderstanding. Шахрайство – багато операцій з банківськими картками. Тобі там такого можуть наобіцяти і наробити. І саме останнє – це історія, яка сталася з моїм знайомим, не буду говорити з ким, познайомився з дівчиною на сайті знайомств, вона йому дуже сподобалася, прийшов на побачення, а там не та дівчина.

– Добре, хоч не мужик.

Ну так. Ви розумієте. А тепер уявіть, 16-річна дівчинка приходить на побачення з 18-річним гарним хлопцем, а там приходить такий дідусь, який любить маленьких дітей.

– А у вас був негативний досвід з Інтернетом?

Ні, я до Інтернету ставлюся дуже акуратно, я користуюся, люблю його, але ніколи не переходжу У нас любов така дозована, платонічні відносини – до інтиму ми не переходимо.

– Ви до азартних ігор як ставитеся?

Погано. Ні, неправильно сказав, ще хтось подумає, що я проти них. Ні, я байдужий. Я вважаю, що це нормальне явище в житті людей, які хочуть сублімувати стрес, невпевненість чи ще щось, хочуть спробувати вдачу. Але я до цього ставлюся байдуже. Гра “Хто хоче стати мільйонером”, мене в неї залучили тільки тим, що сказали, що гроші, які я виграю, я зможу витратити на благодійність. Я і так міг, але ми заздалегідь про це домовились. Я прийшов і виграв мільйон гривень.

– Це багато?

Це тоді було 200 тисяч доларів.

– Ви два роки тому склали повноваження депутата. Чому?

Я багато разів про це говорив, і щоб докладно до цього не повертатися, так в двох словах: зрозумів, що можу для країни користі зробити більше поза стінами парламенту. Мені буде так легше і ефективніше, з різних причин.

– 16 років групі. Ви один від одного не втомилися?

У тому складі, за винятком Дениса барабанщика, група перебуває лише шість років. З Денисом ми так, 16 років. Ні, не втомилися.

– А те, що ви робите – у пізнавані пісні – не набридло? Хотілося б спробувати щось нове?

Хотілося. Я зробив свій сольний проект, може він не до кінця став чимось іншим, але я думаю, що ми продовжимо в тому ж дусі і здивуємо людей ще більше.

– Герой ваших пісень часто страждає

Він не те, що б страждає, він переживає. Цей герой – я сам. Я в принципі не фаталіст. Тобто я люблю звичайно Достоєвського, але мені по характеру ближче Чехов. Тобто я швидше іронічний, ніж умовно кажучи фатальний. Може бути, інтонації здаються людям надривним, тому що я досить щиро це роблю, але це скоріше роздуми, ніж відчай.

– Ви брали активну участь у Помаранчевій революції. Революція – це хороший спосіб щось змінити?

Революція – це (пауза) ефективний спосіб змінити що-то швидко. Але що змінити це важливо, це дуже тонке питання і так просто на нього не відповіси. Революції завжди щось міняють, от тільки до хорошого або до поганого, може розсудити тільки історія. Жодна революція довго не морочитися. Іноді, я вважаю, революції потрібні і не дай бог, щоб вони були з жертвами. Але революція в свідомості, і щось, що змінює суспільство це дуже важливо. Без цього, господи, що ж мені терміни фізичні в голову лізуть? Адіабатичний трохи не сказав. От якщо процес буде йти поступово, перманентно, то ви завжди досягнете поліпшення кількісного, але не завжди якісного. Все буде трошки краще, краще, але щоб зробити стрибок, потрібна струс. Революція -це ж не обов’язково Жовтнева або французька з відрубаними головами, це що-те й інше. Наприклад, революція – це скасування кріпосного права. Мирна, але революція. Раптом раз, і все стало по-іншому.

– Помаранчева революція в Україні стала таким стрибком?

Так, стала, але я думаю, що недостатнім. Я думаю, що це не була класична революція. Класична революція передбачає кардинальні зміни після її закінчення. Все-таки тут був укладений якийсь сепаратний мир, назвемо його так. Вона не привела до перемоги якоїсь сторони, до торжества ідей однієї зі сторін. Вона призвела до громадського договору. Це теж добре, але наслідки його, щоб побачити, потрібно більше часу. Наприклад, зараз святкують 800 років хартії свободи, яка була прийнята у Великобританії. Це був договір між королем і феодалами, вони домовилися після непорозумінь і важких протистоянь, що вони підуть один одному на поступки. Ось з тих пір Англія розвивається як ринкове суспільство, тому що ці підвалини тоді заклали. Це добре, але це не видно через п’ять чи десять років, це видно років через сто. У Помаранчевої революції саме головне, що люди зрозуміли – при бажанні вони можуть бути почуті. Але не завжди у них є бажання, щоб їх слухали.

– Ви до цієї теми в своїй творчості зверталися?

Ні. Я написав одну пісню, яка називається “Веселi, брате, часи настали”. Вона не входить у наш програмний ряд, тобто ми не грали її ніколи на концертах, не випускали її на дисках, за винятком одного добродійного синґлу, але ця пісня в принципі про такі постреволюційні події. Більше не варто.

– Ви є популярна в Росії українська група. Як думаєте, чому?

Звучить як: Бородін був самим відомим хіміком серед композиторів і найвідомішим композитором серед хіміків. Ну, чому? Не знаю, напевно, тому що ж і в України, і в Білорусії, в інших якихось країнах, нас слухають. Думаю, що причина – музика. Либонь не за гарні очі або вже тим більше за епатаж.

– Ви були радником президента з молодіжної політики. У чому, на вашу думку, молодь потребує?

Молодь дуже сильно потребує допомоги. Але їй не потрібна формальна державна допомога істеблішменту. Їй скоріше потрібна допомога суспільства. Тобто молодь – це майбутнє. Більше того, у пострадянських країнах, таких, як Росія, Україна, проблема загальна – занадто багато пенсіонерів стає. І хтось же повинен їх годувати й утримувати. І все це лягає на плечі молоді. Молодь повинна з самого дитинства розуміти, що до неї ставляться з повагою і чекають від неї чогось, а не просто використовують і викидають у доросле життя непідготовленими.

– Українцям російська мова не здається смішною?

Мені не здається, тому що я її з дитинства знаю. А тим хто не знає – це питання звички. Смішним видається, бо схожі, деякі дивні слова. Є слова в російській мові, які мені в дитинстві здавалися смішними, я не буду їх зараз називати, тому що зараз вони для мене природні. Але я знаю, як люди сприймають. В українській мові більше європейських слів, в основному, німецьких, польських. А в російській мові більше східного, турецьких, татарських слів. Мені так здається.

– Що ви побажаєте нашим молодим читачам?

Я хочу, щоб молоді читачі побільше читали. І щоб вони, поки молоді, отримували задоволення від життя, але й не забували давати його іншим.

Автор: Анастасія Мінькова

Коментарів поки що немає.

Коментувати

Ви мусите увійти, щоби коментувати.




SpotUA






 
 













© Вакарчук.ком - клуб прихильників, 2008-2009




РЕКЛАМА