"Океан Ельзи"
7 квітня 2002 року в епіцентрі музичних подій року виявилося не має аналогів в історії українського шоу-бізнесу акція – спільний концерт Великого Симфонічного оркестру “Ренесанс” та гурту “Океан Ельзи”.
До цієї події прикута увага великої кількості музичних критиків, журналістів і просто спостерігачів, які пророкували цьому проекту стати найбільш значимою музичною подією року. І вони таки не помилилися в своїх очікуваннях: концерт досі викликає інтерес у широкої громадськості, і напевно цьому спільному проекту судилося відзначитися великим шрифтом в Українській енциклопедії шоу-бізнесу, якщо така є.
Художній керівник і головний диригент оркестру Йосип Франц неодноразово експериментував у полі різноманітних стилів, в тому числі і сучасної музики та естради. Ось чому ідея “Океану Ельзи” про спільний виступ його дуже зацікавила. Не дивлячись на очевидну різницю жанрів, в яких працюють ці виконавці, їхнє ставлення до творчості має багато спільного. Основним моментом співпраці стало бажання музикантів об’єднатися і створити на сцені щось оригінальне.
Вже за кілька тижнів до проведення концерту стало зрозуміло, що спільний продукт “Ренесанс-Ельзи” буде мати приголомшливий успіх. За півтора тижні до запланованого заходу всі квитки були розкуплені, і попит на заповітний білетик серед охочих потрапити на концерт все не вщухав аж до його початку. Охочих було більш ніж достатньо: це стало зрозуміло, коли за пів години до початку концерту на очі стали потрапляти таблички “Куплю квиток”, а їх власники стурбовано тинялись серед щасливих власників пропуску на “феєрію”.
Напевне, не треба говорити про те, що концерт пройшов при повному аншлазі, що вкрай рідко трапляється в Палаці “Україна”, який розрахований на 3 700 місць. Такого ажіотажу з боку прихильників, любителів музики та ЗМІ ні гурт, ні оркестр не очікували.
Цей проект для “Ренесансу” став першим кроком на шляху до здійснення глобальної програми, метою якої є популяризація класичного мистецтва. Програма Українського філармонічного Товариства передбачає співробітництво з популярними виконавцями, залучення широкого кола слухачів до музики, хоч і не академічної, але пройшла стадію облагороджування. Ну і, звичайно, головна мета – привернути увагу громадськості до класичної культури.
“Дорога до цього проекту була довгою та нелегкою. Не секрет, що зараз серед молоді найбільший інтерес викликає саме популярна музика. У тому, що нам довелось працювати з однією з кращих українських рок-команд, є щось символічне. Ми почали роботу з цим високопрофесійним колективом, який, без перебільшень, можна назвати дуже хорошим орієнтиром у вихованні естетичних смаків нашої молоді”.
Йосип Франц, головний диригент симфонічного оркестру “Ренесанс”
“…В нашій країні ніхто такого ще не робив”.
Святослав Вакарчук, лідер гурту “Океан Ельзи”
“Святослав Вакарчук вже оголосив, що для нього концерт із симфонічним оркестром стане головною подією року. Інтрига ж полягає в тому, що симфонічний проект “Океану Ельзи” цілком може стати головною подією і для всієї вітчизняної музіндустрії”.
Наталія Майданник, журнал “Афіша”
“…Якщо хтось з наших музикантів створить щось більш масштабне і цікаве, ніж спільний концерт у Палаці “Україна” “Океану Ельзи” та Симфонічного оркестру “Ренесанс, я безсумнівно порадію і за них.”
“Комсомольская правда”, Україна
“Гурт “Океан Ельзи” замахнувся на грандіозний концерт з Симфонічним оркестром “Ренесанс”. “Музика вічна і не має кордонів – ми спробуємо вам це довести”, сказав з півгодинним запізненням Слава, і феєрія розпочалася.”
Ольга Семидочна, Дмитро Гомін, газета “Сьогодні”
“Напевно, знаково, що колектив з такою символічною назвою реалізував цей незвичайний спільний проект. З 1998 року оркестр відроджує українську й зарубіжну музичну спадщину та перлини світової класики, а тепер ще й плекає інтелігентність нашої естради. Як сказав на прес-конференції пан Франц: “Ми отримали шанс зробити крок у напрямку інтеграції академічних традицій в молодіжне середовище”. Для Святослава Вакарчука того ж вечора здійснилася мрія всього життя.”
Божена Добжанська, газета “Хрещатик”
“Особливість даного концерту полягала в тому, що оркестр і “Океан Ельзи” виступали кожен у своїй манері. Ніхто не виконував службову, допоміжну функцію. Тепер Святослав Вакарчук говорить: “Ми хотіли всім показати, що вміємо грати не тільки рок, але і щось в житті можемо зробити. І нам це вдалося.”
Руслан Леоненко